Словник української мови (1937)/дудуватий
◀ ду-ду | Словник української мови Д дудуватий |
дудуритися ▶ |
|
Дудува́тий, а, е. Имеющий толстый стебель. Дудувате жито.
◀ ду-ду | Словник української мови Борис Грінченко Д дудуватий |
дудуритися ▶ |
|
Словник української мови — Д
дудуватий
Борис Грінченко
1937
Дудува́тий, а, е. Имеющий толстый стебель. Дудувате жито.