Словник української мови (1937)/дударитися
◀ дударик | Словник української мови Д дударитися |
дударка ▶ |
|
Дуда́ритися, рюся, ришся, гл. Чваниться. Прил. у.
◀ дударик | Словник української мови Борис Грінченко Д дударитися |
дударка ▶ |
|
Словник української мови — Д
дударитися
Борис Грінченко
1937
Дуда́ритися, рюся, ришся, гл. Чваниться. Прил. у.