Словник української мови (1937)/дубрівник
◀ дубрівний | Словник української мови Д дубрівник |
дубрівонька ▶ |
|
Дубрі́вник, ка, м. Раст.: а) Tormentilla erecta. Лв. 102; б) Tormentilla vulgaris. Лв. 102.
◀ дубрівний | Словник української мови Борис Грінченко Д дубрівник |
дубрівонька ▶ |
|
Словник української мови — Д
дубрівник
Борис Грінченко
1937
Дубрі́вник, ка, м. Раст.: а) Tormentilla erecta. Лв. 102; б) Tormentilla vulgaris. Лв. 102.