Словник української мови (1937)/дуброва

by Борис Грінченко

◀ дубрівонька

Словник української мови Борис Грінченко Д дуброва

дубровина ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дубро́ва, ви, ж. 1) Дубовый лес. Шух. I. 177. 2) = Діброва. Ум. Дубрі́вка, дубрі́вонька. На дубрівці пасу вівці, в долині не був єм. Гол. IV. 456. Зеленая дубрівонько! чого в тебе пеньку много, зеленого да ні одного? Мет. 155.