Словник української мови (1937)/дубкати

< Словник української мови (1937)

◀ дубіти

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дубкати

дубленець ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ду́бкати, каю, єш, гл. Топать, производить топаньем шум. Вх. Зн. 208.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/дубкати&oldid=651185