Словник української мови (1937)/дрічний
◀ дріть | Словник української мови Д дрічний |
дробелява ▶ |
|
Дрі́чний, а, е = Гречний. Lutskay, Grammatica slavoruthena, 168. Вх. Уг. 237. Ой дівчата, ой сестриці, приходять м'ясниці, як нас возьмуть дрічні хлопці, — будем молодиці. Гол. II. 431.