Словник української мови (1937)/дрітар
◀ дріт | Словник української мови Д дрітар |
дрітовач ▶ |
|
Дріта́р, ря́, м. Проволочник. Вх. Уг. 237.
◀ дріт | Словник української мови Борис Грінченко Д дрітар |
дрітовач ▶ |
|
Словник української мови — Д
дрітар
Борис Грінченко
1937
Дріта́р, ря́, м. Проволочник. Вх. Уг. 237.