Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дріпло
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дрі́пло, ла, с. об. Дрянь, оборвыш. Ми робимо, ми жнемо, ми в коломазі, а вони, не робивши вихорошуються; старе дріпло — і те шубу яку напірить. Г. Барв. 33.