Словник української мови (1937)/дрімучий
| ◀ дрімух | Словник української мови Д дрімучий |
дріпа ▶ |
|
Дріму́чий, а, е. Объятый дремотой, дремлющий. Тихенько дрімучий Прут далі тече. Млак. 3.
| ◀ дрімух | Словник української мови Борис Грінченко Д дрімучий |
дріпа ▶ |
|
Словник української мови — Д
дрімучий
Борис Грінченко
1937
Дріму́чий, а, е. Объятый дремотой, дремлющий. Тихенько дрімучий Прут далі тече. Млак. 3.