Словник української мови (1937)/дрімота

by Борис Грінченко

◀ дрімниці

Словник української мови Борис Грінченко Д дрімота

дрімух ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дрімо́та, ти, ж. Дремота. Левиц. I. 9. Ой ходить сон коло вікон, а дрімота коло плота. Мет. 2. Ой на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. Цвіти ж собі, живи собі самотою, самотою, втішай себе солодкою дрімотою, дрімотою. К. Досв. 49.