Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дріботун
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дріботу́н, на́, м. Говорун, много и быстро говорящий, болтун. Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий). Сим. 199.