Словник української мови — Ддріб Борис Грінченко
1937
Дріб, дро́бу, м. 1) = Дрібок. Чуб. V. 1158. 2) Дробь ружейная. Аф. 394. 3) = Дробина. 4) Недойные овцы. Шух. I. 190.