Словник української мови (1937)/друзяка

by Борис Грінченко

◀ друзь

Словник української мови Борис Грінченко Д друзяка

друк ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Друзя́ка, ки, м. Друг, приятель, услужливый. Що, якби таких друзяк приплило хоч дві чайки до Кермана, як я пропадав там у неволі? К. ЧР. 7. Є ви товариші, друзяки? Собаки, а не товариші. Мир. ХРВ. 276 Парень молодий, друзяка, роботящий, смирний, не п'ющий і вже ні з ким не залається. Кв. I. 167.