Словник української мови (1937)/дрочити
| ◀ дрохвичка | Словник української мови Д дрочити |
дрочитися ▶ |
|
Дрочи́ти, чу́, чиш, гл. Дразнить, сердить, раздражать. Пусти мене, мати, я й не забарюся, тільки хлопців подрочу та й назад вернуся. Лавр. 32.
| ◀ дрохвичка | Словник української мови Борис Грінченко Д дрочити |
дрочитися ▶ |
|
Словник української мови — Д
дрочити
Борис Грінченко
1937
Дрочи́ти, чу́, чиш, гл. Дразнить, сердить, раздражать. Пусти мене, мати, я й не забарюся, тільки хлопців подрочу та й назад вернуся. Лавр. 32.