Словник української мови (1937)/дрохва

by Борис Грінченко

◀ дротянка

Словник української мови Борис Грінченко Д дрохва

дрохвеня ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дрохва́, ви́, ж. Дрофа. Грин. II. 158, 157. О. 1861. XI. 100. Зосталась цариця серед степу одним одна. По кущах між дерезою ходять дрохви табунами. Щог. В. 53.