Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дропак
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дропа́к, ка́, м. Род танца, трепака. Ой пішла б я на музики… да вдарила дропака. Нп. Дропака́ да́ти. Убежать. Чим дуж дав відтіль дропака. Котл. Ен. II. 16.