Словник української мови (1937)/дровітник
◀ дровиняка | Словник української мови Д дровітник |
дровітня ▶ |
|
Дрові́тник, ка, м. Дровник. Радомысл. у. (Рк. Левиц.).
◀ дровиняка | Словник української мови Борис Грінченко Д дровітник |
дровітня ▶ |
|
Словник української мови — Д
дровітник
Борис Грінченко
1937
Дрові́тник, ка, м. Дровник. Радомысл. у. (Рк. Левиц.).