Словник української мови (1937)/дристун
| ◀ дристокоз | Словник української мови Д дристун |
дристуха ▶ |
|
Дристу́н, на́, м. 1) Страдающий поносом. 2) Раст. Polygonum lapalifolium. Шух. I. 22. Ум. Дристуне́ць, дристу́нчик.
| ◀ дристокоз | Словник української мови Борис Грінченко Д дристун |
дристуха ▶ |
|
Словник української мови — Д
дристун
Борис Грінченко
1937
Дристу́н, на́, м. 1) Страдающий поносом. 2) Раст. Polygonum lapalifolium. Шух. I. 22. Ум. Дристуне́ць, дристу́нчик.