Словник української мови (1937)/дрисливиці

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дрисливиці
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дрисли́виці, виць, ж. мн. = Дрисля. На твого сина плаксивиці, дрисливиці… і вся нечистота, а на мою дочку чистота, красота зо всіх сторон. Чуб. I. 118.