Словник української мови (1937)/дриз
| ◀ дрижова | Словник української мови Д дриз |
дризнути ▶ |
|
Дриз, за и зу, м. Хворост. Нема ні дри́за, зу. Нет ни прутика. Мнж. 179; нет ничего. Мнж. 162.
Дри́за да́ти. Побежать, убежать. Як дав дриза, дак так тільки п'ятами залопотів.