Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дрегнути
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дрегну́ти, ну́, не́ш, гл. = Дременути. А наймит справді мов божевільний дрегнув із поля додому. Не гледів і дороги. Г. Барв. 198.