Словник української мови (1937)/древо
◀ древній | Словник української мови Д древо |
древоруб ▶ |
|
Дре́во, ва, с. = Дерево. Грин. III. 690. А зозуля стрепенула, в темний луг полинула, сіла собі на високім древі. Мет. 256. Над водою посаджене древо зеленіє. Ум. Дре́вко. Помости гніздечко й у садочку, на високім древку, на яворку. Чуб. V. 850.