Словник української мови (1937)/драпцем
◀ драпустан | Словник української мови Д драпцем |
драпцювати ▶ |
|
Драпце́м, нар. — побі́гти. Скоро побежать, скоро убежать. Вх. Зн. 16.
◀ драпустан | Словник української мови Борис Грінченко Д драпцем |
драпцювати ▶ |
|
Словник української мови — Д
драпцем
Борис Грінченко
1937
Драпце́м, нар. — побі́гти. Скоро побежать, скоро убежать. Вх. Зн. 16.