Словник української мови (1937)/драбинчастий

by Борис Грінченко

◀ драбинник

Словник української мови Борис Грінченко Д драбинчастий

драбиняк ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Драби́нчастий, а, е. 1) = Драбчастий. Драбинчастий віз. Чуб. VII. 404. 2) В переносн. смысле о скотине: худой до такой степени, что видны ребра. Мені віддайте тільки оту драбинчасту кобилу. Стор. I. 39.