Словник української мови (1937)/дошимрати

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дошимрати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доши́мрати, раю, єш, гл. Докопаться, добраться, узнать, догадаться. Та я се тільки вам призналась, що не знаю, а чужі зроду того не дошимрають, нехай хоч цілий день питають. МВ. (О. 1862. III. 37).