Словник української мови (1937)/дочісувати

by Борис Грінченко

◀ дочитуватися

Словник української мови Борис Грінченко Д дочісувати

дочісуватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дочі́сувати, сую, єш, сов. в. дочеса́ти, шу́, шеш, гл. Дочесывать, дочесать. Отаке щастя було і в батька, — промовила Ганя, вертаючись у хату і дочісуючи косу. Левиц. I. 196.