Словник української мови (1937)/дочісувати

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дочісувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дочі́сувати, сую, єш, сов. в. дочеса́ти, шу́, шеш, гл. Дочесывать, дочесать. Отаке щастя було і в батька, — промовила Ганя, вертаючись у хату і дочісуючи косу. Левиц. I. 196.