Словник української мови (1937)/дочитати
◀ дочистити | Словник української мови Д дочитати |
дочитувати ▶ |
|
Дочита́ти, ся. См. Дочитувати, ся.
◀ дочистити | Словник української мови Борис Грінченко Д дочитати |
дочитувати ▶ |
|
Словник української мови — Д
дочитати
Борис Грінченко
1937
Дочита́ти, ся. См. Дочитувати, ся.