Словник української мови (1937)/доткливий

by Борис Грінченко

◀ доткати

Словник української мови Борис Грінченко Д доткливий

доткливість ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Доткли́вий, а, е. 1) Резкий, говорящий колкости, обидные вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. Г. Барв. 60. 2) Колкий, резкий, обидный (о словах).