Словник української мови (1937)/дотикати

by Борис Грінченко

◀ дотикання

Словник української мови Борис Грінченко Д дотикати

дотикатися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

I. Дотика́ти, ка́ю, єш, сов. в. доткну́ти, кну́, неш, гл. 1) Дотрагиваться, дотронуться, прикасаться, прикоснуться. 2) Колоть, уколоть, уязвлять, уязвить словами.

II. Дотика́ти, ка́ю, єш, сов. в. доткати, тчу́, чеш, гл. Дотыкать, доткать, оканчивать, окончить ткание. Уже небагато дотикать Ярошисі.