Словник української мови (1937)/дотепність
◀ дотепниця | Словник української мови Д дотепність |
дотепно ▶ |
|
Доте́пність, ності, ж. Способность, дарование. Так даремне потратив свої сили чоловік з наукою, з щирою охотою, та й не без дотепності. Драгом. Передм. Пов. Федьк. Не було дотепності самому додуматись. Ком. I. 48.