Словник української мови (1937)/досукувати

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
досукувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Досу́кувати, кую, єш, сов. в. досука́ти, ка́ю, єш, гл. Досучивать, досучить. Оце сяду та ниток досукаю. Богодух. у.