Словник української мови (1937)/досувати
| ◀ досування | Словник української мови Д досувати |
досуватися ▶ |
|
Досува́ти, ва́ю, єш, сов. в. досу́нути, ну, неш, гл. Додвигать, додвинуть.
| ◀ досування | Словник української мови Борис Грінченко Д досувати |
досуватися ▶ |
|
Словник української мови — Д
досувати
Борис Грінченко
1937
Досува́ти, ва́ю, єш, сов. в. досу́нути, ну, неш, гл. Додвигать, додвинуть.