Словник української мови (1937)/достригати
| ◀ дострибувати | Словник української мови Д достригати |
достригатися ▶ |
|
Дострига́ти, га́ю, єш, сов. в. достри́гти, жу́, же́ш, гл. Достригать, достричь. Стриже стрижій чоловіка, достриг до вуха. Мнж. 121.
| ◀ дострибувати | Словник української мови Борис Грінченко Д достригати |
достригатися ▶ |
|
Словник української мови — Д
достригати
Борис Грінченко
1937
Дострига́ти, га́ю, єш, сов. в. достри́гти, жу́, же́ш, гл. Достригать, достричь. Стриже стрижій чоловіка, достриг до вуха. Мнж. 121.