Словник української мови (1937)/достойний
| ◀ достогнатися | Словник української мови Д достойний |
достойність ▶ |
|
Досто́йний, а, е. Достойный. Чи достойні ж сі вепри Дніпровії, щоб трактувать з ними по-людськи? К. ЧР. 336.
| ◀ достогнатися | Словник української мови Борис Грінченко Д достойний |
достойність ▶ |
|
Словник української мови — Д
достойний
Борис Грінченко
1937
Досто́йний, а, е. Достойный. Чи достойні ж сі вепри Дніпровії, щоб трактувать з ними по-людськи? К. ЧР. 336.