Словник української мови (1937)/достерігати

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
достерігати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Достеріга́ти, га́ю, єш, сов. в. достерегти́, режу́, же́ш, гл. Следить, выследить, наблюдать. Я достерігаю всяку річ. НВолын. у. Таки достеріг вовка. Радомысл. у. Я достеріг, де воно дівається. НВолын. у. Про що мене щодня достерігати і цілитись на мене щогодини. К. Іов. 17.