Словник української мови (1937)/достатній
◀ достатнє | Словник української мови Д достатній |
достатньо ▶ |
|
Доста́тній, я, є. 1) Достаточный, зажиточный. На все достатній і на лихо не жаден. Ном. № 2013. Достатня одежа. Шевч. (О. 1861. X. 4). 2) Обильный. Достатня паша. Шух. I. 78.