Словник української мови (1937)/доспілий

< Словник української мови (1937)

◀ доспівувати

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доспілий

доспіти ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Доспі́лий, а, е. Спелый, созревший. Доспіле яблуко. Левиц. Пов. 290.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/доспілий&oldid=645832