Словник української мови (1937)/доснувати
◀ досновигатися | Словник української мови Д доснувати |
доснуватися ▶ |
|
Доснува́ти, ную́, є́ш, гл. Окончить основу (в тканье).
◀ досновигатися | Словник української мови Борис Грінченко Д доснувати |
доснуватися ▶ |
|
Словник української мови — Д
доснувати
Борис Грінченко
1937
Доснува́ти, ную́, є́ш, гл. Окончить основу (в тканье).