Словник української мови (1937)/доситішати
| ◀ досита | Словник української мови Д доситішати |
досить ▶ |
|
Доситі́шати, шаю, єш, гл. Пожиреть, потолстеть. Я все буду пастись, та й доситішаю. Рудч. Ск. I. 1.
| ◀ досита | Словник української мови Борис Грінченко Д доситішати |
досить ▶ |
|
Словник української мови — Д
доситішати
Борис Грінченко
1937
Доситі́шати, шаю, єш, гл. Пожиреть, потолстеть. Я все буду пастись, та й доситішаю. Рудч. Ск. I. 1.