Словник української мови (1937)/доразу
| ◀ доразісінько | Словник української мови Д доразу |
дорахуватися ▶ |
|
До́раз, дора́зу, нар. Сразу. Той і стихнув доразу. МВ. I. 133. А мати як ся дознала, дораз на гору біжала. Гол. II. 712.
| ◀ доразісінько | Словник української мови Борис Грінченко Д доразу |
дорахуватися ▶ |
|
Словник української мови — Д
доразу
Борис Грінченко
1937
До́раз, дора́зу, нар. Сразу. Той і стихнув доразу. МВ. I. 133. А мати як ся дознала, дораз на гору біжала. Гол. II. 712.