Словник української мови (1937)/дораджувати

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дораджувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дора́джувати, джую, єш, сов. в. дора́дити, джу, диш, гл. Советовать, посоветовать. Дорадила вража вдова, як жінку забити, — тепер порадь, вража вдово, где її подіти. Чуб. V. 630.