Словник української мови (1937)/допізна
| ◀ допівзруйнований | Словник української мови Д допізна |
допікати ▶ |
|
Допі́зна, нар. До поздней поры. Він сидів допізна.
| ◀ допівзруйнований | Словник української мови Борис Грінченко Д допізна |
допікати ▶ |
|
Словник української мови — Д
допізна
Борис Грінченко
1937
Допі́зна, нар. До поздней поры. Він сидів допізна.