Словник української мови (1937)/допуття
| ◀ допустити | Словник української мови Д допуття |
допхатися ▶ |
|
Допуття́, нар. [ = До пуття.] Как следует.
| ◀ допустити | Словник української мови Борис Грінченко Д допуття |
допхатися ▶ |
|
Словник української мови — Д
допуття
Борис Грінченко
1937
Допуття́, нар. [ = До пуття.] Как следует.