Словник української мови (1937)/допрік
| ◀ допрівати | Словник української мови Д допрік |
допрікати ▶ |
|
Допрік, ку, м. Упрек, укор. Якими допріками палкими, якими гіркими його дорікала. МВ. II. 144.
| ◀ допрівати | Словник української мови Борис Грінченко Д допрік |
допрікати ▶ |
|
Словник української мови — Д
допрік
Борис Грінченко
1937
Допрік, ку, м. Упрек, укор. Якими допріками палкими, якими гіркими його дорікала. МВ. II. 144.