Словник української мови (1937)/доправди

< Словник української мови (1937)

◀ допотиль

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доправди

доправити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Допра́вди, нар. Действительно. Я таки доправди дуже втомилась. Чуб.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/доправди&oldid=643633