Словник української мови (1937)/доповідно
| ◀ доповідати | Словник української мови Д доповідно |
доповісти ▶ |
|
Допові́дно, нар. Основательно, точно. Були у нього гроші, але доповідно не можу сказати скільки. Ольгоп. у.
| ◀ доповідати | Словник української мови Борис Грінченко Д доповідно |
доповісти ▶ |
|
Словник української мови — Д
доповідно
Борис Грінченко
1937
Допові́дно, нар. Основательно, точно. Були у нього гроші, але доповідно не можу сказати скільки. Ольгоп. у.