Словник української мови (1937)/доповчити
| ◀ доповнятися | Словник української мови Д доповчити |
допоки ▶ |
|
Допо́вчити, чу, чиш Достроить, дополнить. Хата виведена була по вікна, а то вже я її укукобила й доповчила. Харьков.
| ◀ доповнятися | Словник української мови Борис Грінченко Д доповчити |
допоки ▶ |
|
Словник української мови — Д
доповчити
Борис Грінченко
1937
Допо́вчити, чу, чиш Достроить, дополнить. Хата виведена була по вікна, а то вже я її укукобила й доповчила. Харьков.