Словник української мови (1937)/доповняти
| ◀ доповнювати | Словник української мови Д доповняти |
доповнятися ▶ |
|
Доповня́ти, ня́ю, єш, сов. в. допо́внити, ню, ниш, гл. Дополнять, дополнить. З тії хмари дощик накрапає та синього моря доповняє. Мет. 446. АД. I. 99. Слізьми моря не доповниш.