Словник української мови (1937)/допевнити
◀ допевнення | Словник української мови Д допевнити |
допевняти ▶ |
|
Допе́внити, ся. См. Допевняти, ся.
◀ допевнення | Словник української мови Борис Грінченко Д допевнити |
допевняти ▶ |
|
Словник української мови — Д
допевнити
Борис Грінченко
1937
Допе́внити, ся. См. Допевняти, ся.