Словник української мови (1937)/допалюватися

by Борис Грінченко

◀ допалювати

Словник української мови Борис Грінченко Д допалюватися

допаніти ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Допа́люватися, лююся, єшся, сов. в. допали́тися, лю́ся, лишся, гл. 1) Дожигаться, дожечься. Зліпили довгу свічку і почали палить осичину. Допалились до половини. Грин. I. 70. 2) Докуриваться, докуриться. 3) Догорать, догореть.